Чи доводилося вам полишати домівку та вимушено шукати собі прихисток в геть іншому місці, не схожому на ваш дім? Мабуть, така біда спіткала багатьох українців. Чи прийняли їх у новому місці? Як вони почувалися у ролі чужинців? Чи змогли прижитися? Кожен має власну історію на цю тему. Так само, як Еллі Беннет — авторка німецької книги «Ліс незвичайних тварин». Її історія не доросла — вона для дітей, але, певно, кожен українець зрозуміє той дорослий сенс, який письменниця у неї вклала.

Звичне життя вирує у Маренковому лісі. Де-не-де чути хрускіт гілок, земля пахне мохом, папороттю та квітами калюжниці. Брати-білченята сперечаються та шукають горіхи й ягоди. Їжак спокійно відпочиває у затінку. Кабан береже тишу в лісі, щоб не розбудити своїх малят. Олень та олениха на березі озера мріють про спільне щасливе життя. А сович роздає мудрі поради всім лісовим мешканцям.

Та спокій триває недовго. Раптом неподалік зупиняється потяг, і з нього сходять незвичайні екзотичні тварини. Гурт їхав в інший зоопарк, та вирішив вийти раніше, опинившись на волі. Тепер Маренковий ліс — їхня нова домівка. І тварини обережно роздивляються все навкруги. Дехто у захваті, а дехто — у повному розпачі. Адже всі вони звикли до зоопаркових умов, з іншою природою та обслуговуванням.

Цікаво спостерігати за шимпанзе, для якого немає перепон: гілки замінили йому ліани, а суниці — банани. Кумедно читати про зебру, яка досі вважає, що живе в зоопарку, тільки в іншому, і повсякчас вимагає для себе охорону та обід. А як шкода маленьке імпаленя, яке опинилося на чужині без мами...

Та найцікавіше починається, коли екзотичні тварини зустрічаються з мешканцями лісу. Чи поділять владу голова Маренкового лісу олень та ватажок чужинців буйвол? Чи зрозуміють тварини грубу та зухвалу поведінку кабана, який і чути нічого не хоче про нових мешканців, не кажучи вже про те, щоб ділити з ними свіже листя та затишну місцину? Чи знайде мала імпала собі нову маму? Та чи потоваришують врешті-решт тварини з різних світів? Стільки історій, стільки перепитій чекає на читача! Письменниця залишає місце і гумору, і переживанням: розділ за розділом, сторінка за сторінкою ми перебуваємо на хвилях емоцій та цікавих подій. А ілюстрації Міріам Крафт вдало доповнюють цю неймовірну історію.

Книга вчить прислухатися до інших, розуміти чужі потреби та по можливості допомагати. Адже хто зна, де ми опинимося завтра? Через історію ці прості, на перший погляд, речі набагато легше пояснити дитині.

«Незнайомець залишається ним доти, доки ми не пізнаємо його краще».

Наталя Мусієнко,

літературна редакторка ВГ «Каскад»