У 1999 році закінчив філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «російська література», в 2002 році захистив кандидатську дисертацію «Міфопоетика М. Є. Салтикова-Щедріна». Доцент кафедри російської філології Інституту філології КНУ (до 2016 р. — кафедри історії російської літератури). Читає або читав курси «Історія російської літератури XIX ст.», «Методика викладання російської літератури», «Міфопоетичні дослідження російської літератури», «Масова література в російському культурному процесі» та ін. Автор численних статей, присвячених історичній та фантастичній прозі, рецепції життя і творчості Тараса Шевченка.
У 1998 р. прийнятий до творчої майстерні Марини та Сергія Дяченків «Третя Сила», невдовзі опублікував першу критичну статтю про фантастику.
Монографія «Реальність дива (про книги Марини та Сергія Дяченків)» («Реальность чуда», 2005) стала фіналістом-дипломантом «АБС-премії». Розділи з неї друкувались у книгах Дяченків, що виходили в серії «Тріумвірат» видавництва «Ексмо». У 2006 році вийшла книга «Поховання на могилі (Шевченко, якого знали)» (найповніше зібрання легенд і міфів про Кобзаря), у 2007 році — книга фантастичних оповідань і повістей «Новий Мінотавр» («Новый Минотавр»), у 2021 році — антологія української літератури XIX століття «Крім "Кобзаря"» (у двох частинах; частина друга наразі у друці), де добірку творів кожного автора супроводжує літературознавче есе. Назаренко планує переробити у книгу цикл статей про передісторію фентезі «За межами відомих нам полів» («За пределами ведомых нам полей», журнал «Реальність фантастики», 2004—2007).
Разом із Тетяною Кохановською Назаренко вів у журналі «Новый мир» колонку «Український вектор» (2011—2012), присвячену сучасній українській літературі в історико-культурному контексті. З Олександром Боронем став співупорядником видання «Тарас Шевченко в критиці» (т. І, 2013; т. ІІ, 2016).
Михайло Назаренко — редактор і коментатор перекладів творів Білла Віллінґема, Ніла Ґеймана, Артура Конан Дойла, Джона Краулі, Алана Мура й Террі Пратчетта. Голова журі літературної премії «Портал» (2006—2013). У 1999—2013 рр. щорічно присуджував неофіційну премію «Мармуровий фавн» за найкращі фантастичні твори. Перебуває у Спілці журналістів України. Був науковим консультантом документального фільму Сергія Проскурні «Тарас Шевченко. Ідентифікація». Експерт Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» (з 2001 р.), Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з 2019 р.) та Українського інституту книги (з 2020 р.).
Лауреат премій "Бронзовая улитка", "Eurocon", "ЛітАкцент року", премії Нори Галь, а також літературних журналів "Новый мир" і "Радуга".
